Українським інтеграторам на замітку

Хто ми?
 
 
Україна з*явилась раніше, ніж українці. Хіба не цікаво?
 
Українці, це були люди... східні слов*яни, про яких казали: "Люди в степах", що означало - вільні люди. Тобто, вони займали територію, яка була за межами досяжності впливу Хазарського каганату. От про цю територію й казали: "У країни", тобто - "біля країни".
Вже пізніше, в 482 році, на цій території було засновано древній Київ, та почала формуватись Київська Русь. Корінним населенням Русі стали ті ж самі східні слов*яни - "українці". Їх стали звати русами, русинами, русичами. Пізніше - українцями.
Тож, Русь - це Україна. А ми з вами, шановні українці - русичі... русини... руси.
 
Заснування Києва та формування Київської Русі стало початком виміру української державності. Бо раніше на цій території не було ніяких держав. Але ж, Україна, як означена "територія волі", існувала й до того, як стати державою.
Наші предки - вільні люди... землеробці. Цю ментальність вони нам передали у спадок. Ми стали етнічною групою, яка має основним своїм пріоритетом - ВОЛЮ.
Протягом усієї нашої історії, Україна-Русь постійно мозолила очі сусідам. Постійно її завойовували... поневолювали, та українська ментальність... вольний дух, отримані у спадок від перших корінних "жителів степів", кожного разу все розставляли по своїх місцях. Україна знову ставала вільною... якщо не цілком, то частково. Прикладом - Запорозька Січ.
 
Тож, справжній українець... справжній нащадок русичів ніколи не змириться з ярмом. Яке б золоте воно не було. Українець швидше погодиться жити бідно, але вільно... ніж багато, але під кимось.
От і проста відповідь на запитання - чому українці не вживуться ні в якому "союзі"?
 
Ми - вільна нація... вільний етнос.
Наша ментальність - ментальність вольного народу.
Вона дана нам Богом... шляхом її спадкування від наших далеких предків.
 
Юрій Свобода.
Перейти на страницу автора