ЗЕЛЕНА КРАЇНА

В Декларації УНПО «Нова Русь», Україна визначається, як нейтральна країна. Та багато хто закидає, що нейтральність довела нас до того стану, в якому ми зараз перебуваємо. Отже, ми обов*язково маєм інтегруватись до більш сильного сусіда, з метою забеспечення непорушності наших кордонів.
Це помилкове судження, і ми не маємо нікуди інтегруватись. Ми маємо залишатись собою, чим зберігати свою ідентичність, чого б нам це не вартувало. Бо ми є – Русь... ми нащадки історичної Київської Русі. Ми - громадяни самодостатньої великої країни під назвою – Україна.  Та, нажаль, нейтральною Україна завжди була лише на папері. В житті ми постійно викликали загарбницькі амбіції по відношенню до себе. Ми і зараз є об*єктом прагнень світових гравців у бізнесові шахи. Винні ж у цьому - політичні еліти нашої країни, які досі не зрозуміли, що щастя народу не в тому, щоб їх країну позиціонувати, як сировинний додаток... як «вигрібну яму», з якої постійно можна вигрібати ресурси, заробляючи на цьому мільярди американських доларів. При цьому казково збагачуватись окремим особам та кланам. Вони, за весь час існування проголошеної незалежності країни, не спромоглись відмовитись від  хворобливої спокуси особистого збагачення. При цьому, постійно намагались, та й намагаються нам довести, що все це вони роблять заради нашого щастя. Навіть не здогадуючись, що щастя народу України не в гарних речах з телеекранів та намірах, а – в його ідентичності та самодостатності.   
 
Але не слід забувати про те, що ми не одні живемо на цій планеті. Завжди треба брати до уваги той факт, що ми є часткою світового співтовариства. Треба пам*ятати про те, що кожен з нас має своє спеціальне призначення в житті... своє особисте завдання, з яким він прийшов у цей світ. Це стосується і країн... народів, які населяють нашу планету.
 
Зараз на Землі, в різних куточках вирують війни. Війна йде і в Україні. Першою і головною причиною з*ясування стосунків посередництвом масового знищення людей, є нерозуміння політиками своєї ролі в житті, та незнання ними свого місця в світовій політиці. Іншими словами, головна причина - у відсутності гармонії на світовому просторі, та невмінню її розуміти, знаходити, або утворювати.
 
Саме тут і хотілося б звернутись до України.
Яке місце в світовому просторі є для України визначальним? Що може Україна сьогодні запропонувати світові, щоб стати йому потрібною, як суб*єкт світової політики?
 
Перше, з чим ми маємо визначитись, так це поставити жирну крапку на ідеї різних інтеграцій.
Друге, так це ідентифікуватись, як незалежна суверенна нейтральна країна – республіка.
Третє – ми маємо знайти, що ми можемо запропонувати світові, взамін ролі «вигрібної ями»?
 
І тут ми маємо звернути увагу на наше географічне розташування, та звернутись до нашої історії – історії Київської Русі.
Географічно ми розташовані на межі між Європою та Азією, що надає нам перевагу в плані визначення своєї ролі у світовій політиці. Ми є для Європи – «воротами в Азію», а для Азії – «вікном в Європу». І саме тільки розуміння цього факту, нам відкриває стратегічне значення нашої країни на Євразійському просторі.
Ми – країна-транзитер. Ми – посередник у вирішенні міжнародних питань між Європою та Азією. Ми – «нейтральна полоса» на кордоні між різними культурами та цивілізаціями. Ми – територія миру між ними. І цю обставину треба максимально використовувати, а не вдавати з себе «дівчину легкої поведінки», яка піде туди, де більше заплатять. Ми, як і наша історична мати Київська Русь, знаходимось на перехресті торгових шляхів. То, хіба ж можна не брати це до уваги, та не скористатись такою вигідною обставиною? Тим більш, що це є нашим історичним призначенням. Саме ця обставина і стала визначальною в утворенні на нашій землі першої нашої держави – Великої Київської Русі.
 
Звертаючись до тези про визначення України, як «нейтральної полоси»... запрошення до себе політиків Європи та Азії... пропозиції їм переговорного майданчику, це дуже важлива і відповідальна справа. Але, в цьому місці, хотілося б звернути увагу на те – яким він виглядає на сьогоднішній день, цей «майданчик»? Чи захоче нас хто визнати суб*єктом міжнародної політики та приїхати до нас на такі важливі переговори?
Чи приїдуть до нас «високі гості», чиї авто будуть заїздити до кожного автосервісу, по дорозі до Києва? Бо доїхати від кордону до столиці по нашим дорогам, жодного разу не ремонтувавши колеса та підвіску, навряд чи зможе навіть «броньовик». Чи захочуть іноземці вийти на прогулянку в українське місто, де їх неприємно вразить санітарний стан наших міст? Чи захочуть вони прогулюватись темними вулицями з сірими будівлями, де за кожним кутом вони ризикують зустрітись з наркоманами або безхатченками? Чи захочуть вони дихати повітрям, де зібрана вся «таблиця Менделеєва»? А чи захочуть вони мати серйозні стосунки з країною, де корупція існує на всіх рівнях? Та чи захоче хтось фінансувати міжнародні проекти на нашій землі, розуміючи, що їх гроші дуже швидко будуть розкрадені?
Впевнений – ні!
 
Тож, визначаючи своє місце на міжнародному просторі, ми маємо визначитись, якою саме бути нашій країні. При цьому, слід врахувати обставину, що саме ця земля надала  світові безліч талантів, винахідників та науковців. Саме Україна є родовищем, яке час від часу дивує світ своїми винаходами та появою все нових відомих імен... які потім залишають цю землю, та виїжджають туди, де здатні їх гідно оцінити. Отже, про це теж не можна забувати. Ми не маємо права залишатись джерелом талантів, які потім залишають нас, з причини нашої нездатності створити гідні умови для розвитку їх здібностей.
Іншими словами, з метою визначення свого місця та з метою створення гідного іміджу нашої країни, нам доведеться зрозуміти, що над вирішенням цих питань ще доведеться добре попрацювати. Та всі напрямки праці не можна помістити в одній статті.
Тож, пропоную увазі читача поки що тільки один, як складову майбутнього іміджу нашої країни. А саме, я пропоную змінити пріоритети розвитку, та визначити Україну, як «зелену країну». Тобто, Україна має стати екологічно чистою територією. І це має стати самим першим напрямком, одночасно з подоланням корупції та бідності в нашій країні.
 
Індустрія знищує нашу країну. Вона веде її у прірву. Це не мложе бути пріоритетним напрямком розвитку нашої економіки. Шкідливі викиди в повітря осідають на українські поля та вбивають родючі чорноземи, які завжди цінились на вагу золота. Цим же повітрям дихає наш народ. Як результат, в країні вирують онкологічні захворювання, що призводить до зростання рівня смертності в країні.
До того ж, важка промисловість в Україні є лакмусом для різних ділків, які вже створили безліч схем по розкраданню державних коштів. Сьогодні індустрія не дає прибутку Україні. Вона є стимулом до хаотичного видобутку корисних копалин, їх переробки та продаж за кордон. Де й залишаються отримані гроші. Тож, з кожним днем... роком, наша країна все біднішає, а олігархічні клани – багатіють. І це є передумовою для перегляду пріоритетності в економіці.  
Індустрія в Україні має працювати, лише на задоволення потреб внутрішнього споживача. Це зменшить об*єм виробництва, об*єм видобування ресурсів, та рівень викидів шкідливих газів у повітря. Це ж буде і вагомим кроком у боротьбі з світовою кризою – глобальним потеплінням, та викидами парникових газів.
 
Основними пріоритетами розвитку країни мають стати – дослідницька робота, (міжнародні проекти в тому числі), нанотехнології, ІТ-технології, освіта, медицина, будівництво, аграрна галузь, високотехнологічні проекти, космічні проекти, енергетичні проекти, культурні проекти, сільське господарство, спортивні та інші, які будуть взмозі не тільки утримувати країну на певному рівні... забеспчувати гідний рівень життя населення, а й спонукати до зростання її міжнародного іміджу.
 
Кліматичний пояс, в якому розташована Україна, також є визначальним у напрямку розвитку лісової промисловості. Україна має всі шанси стати Національним природним парком. Гори, ліси, ріки, озера, моря та безкрайні лани – це Господнє дарування, яке ми зобов*язані гідно цінити, та до якого бережливо ставитись. Це те, що нам дасть екологічно чисті продукти харчування, та забеспечить здорове життя.
Чисте повітря, чиста вода та чисті продукти харчування, це запорука здорового життя повноцінного суспільства.
 
Тож, пріоритетними напрямками мають стати відновлення лісів та очищення водоймів за технологіями, які ми самі маємо створити... відродження флори та фауни.
Дія програми аграрного сектору за принципом – «Нагодуй свій народ, а залишки продай», зробить доступними продукти харчування для громадян всіх рівнів.
Ліквідація олігархічної системи та націоналізація стратегічних об*єктів економіки призведуть до того, що державний бюджет перестане розкрадатись. Тож зароблені кошти будуть витрачатись на зростання життєвого рівня громадян, та на розбудову країни.  
 
Зелена країна... країна інженерія, з розумною системою оподаткування та відсутністю корупції, стане привабливою для іноземних інвесторів, які з задоволенням будуть вкладати свої кошти в перспективні проекти, створювані на нашій землі.
Бездефіцитний державний бюджет стане запорукою створення нових робочих місць, а це - зростання рівня добробуту наших громадян.
Трудолюбивий український народ, при належній оплаті праці, зробить нашу країну привабливою та шанованою... взірцем для інших народів.
 
Тож, створення міжнародного переговорного майданчика... території миру на нашій землі, в яку світове співтовариство почне охоче інвестувати свої кошти, це вже не така й захмарна ідея. Головне – вірити та прагнути до цього. Та найголовніше, нам треба, на першому етапі, подолати свою байдужість до свого буття, та до майбутнього наших дітей. Байдужість, яка є першою та самою визначальною перешкодою на шляху до нашої мети. Тож, давайте над цим замислимось. Давайте зрозуміємо, що за умов байдужого суспільства, нам ніколи не здолати перешкоди до щасливого життя. А також, давайте зрозуміємо, що створення на нашій землі «зеленої країни», це створення фізично здорової нації. А країна наша, за таких умов, стане запорукою миру та злагоди на Євразійському просторі. Тобто, саме цей напрямок і є напрямком до утворення гармонії на континенті.
 
Тож я хочу ще раз звернути увагу Читача на те, що проект УНПО (Українське Національне патріотичне об*єднання) «Нова Русь», який розпочинає старт, це об*єднання людей, які прагнуть створити в Україні саме таку державу – республіку. А вектор в бік нейтралитету, є не вигадкою, а цілком обгрунтованим напрямком, який утворить гармонію на континенті, та дозволить назавжди залишити позаду війни за нашу країну.
Перейти на страницу автора