Гинеколог глазами Дереша

"Доля відправила мене на гінекологію. Мальовнича професія. Нічого не скажу, попервах я був задоволений. Інколи таке траплялося побачити, уночі в поту зривався. Поки молодий був, було цікаво. Був ентузіазм, розумієш? А потім попустився, запал пропав.
Я ж бо чекав, коли мене відправлять на медогляди. У вузи, у технікуми. Ось що мене манило. Ставити клізми ніжним красуням. Витирати губи їхніх "ротиків" марлевими тампонами. А гачечки? Шпателі? Пінцети? Натомість я мав справу з сорокарічними закомплексованими прихожанками місцевої церкви. Їх навіть спринцювання не розбудить.
Мене відправили на перефирію, у районну лікарню. Моя професія духовно старить людину. До найцікавішого ти можеш отримати доступ тоді, коли воно вже абсолютно нецікаве. Мої очі постаріли на цій роботі, а серце замулдилося. І що з того, що я тепер мав і клізми старшокласницям, і аборти пенсіонеркам? Нічого.
А потім зовсім іншими очима подивився на свою професію. Ніби я кухар і маю справу з молюсками. Без гидливості, без ажіотажу.
Замість того, щоб возлюбити дівчат всією душею і серцем, я замкнувся. Став відлюдбком, перестав мити голову. Я знав: у кожної дівчини між ногами живе молюск. І дивлячись на контури жіночого обличчя, на розріз губ, на форму вилиць, я у деталях міг спрогнозувати, якою буде мантія в молюска. Передчував, ясним чи темним буде його глибоководний погляд, а також чи схильна дама до грибкових захворювань. Життя гінеколога - це суп-молочниця з немитих молюсків.
У мене почались параноїдальні стани, я пив. А з бодуна, опинявся в компанії мешканців солоних вод, які дихали на мене трясовиною та йодом. Я торкався їхніх липких поверхонь, пальпував живіт, брав мазки із самих глибин їх драговиння. Проолієними пальцями я проникав у їх сухі земляні нірки на предмет потовщень на анутрішній стінці матки. 
Мої інструменти були з искучого нікелю. Ти не шариш наскільки це антигуманно. Гінекологія - це фашизм у мініатюрі. Шпателі, щипці, люстерка. Здавлені зойки, надламана сором*язливість і загнана в підсвідомість травма на все життя. Це наруга над жіночою гідністю.."
Любко Дереш "Трохи пітьми"
Перейти на страницу автора